• +38(04560)35646
  • Україна, Київська обл., Тетіївський р-н., с. Денихівка, Гагаріна 3, 09832
  • dpdg2000@ukr.net

Державне підприємство ­­­­дослідне господарство "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ"

з чого ж усе починалося? 

В 1920 році землі Антона Рогозінського – поміщика і заводчика були передані селянам, а цукрові заводи перейшли у власність держави. Директором цукрозаводу в с. Денихівка був призначений Петро Ляшенко.   У 1922-му у Денихівці відкрили цукрокомбінат і землі панських економій були  передані цьому комбінату, щоб забезпечувати його сировиною, а сільгоспвиробників якісним насінням цукрових буряків. Були організовані відділки комбінату Денихівський, Дородківський , П’ятигорський і Одайпільський. Всього угідь 3000 га , ріллі 2500 , пасовищ 290 , лісу 27,5 га та інші 182,5 га.  При організації господарства враховувався той фактор , що для вирощування насіння цукрового буряка необхідна просторова ізоляція. Тому його відділки розташовані на відстані від 10 до 20 км один від одного між землями інших господарств району.     У 1927 році на землях держземзапасу організовується Шевченківський елітно-насінницький радгосп.  Земель вистачає – лише трудись. І життя тоді на селі дійсно вирувало: чимало людей пішли працювати у радгосп, не менше - на завод, отримавши навіть від нього житло. З 1935 – 1941 рр. директором цукрокомбінату був Ярошенко Серафим Онуфрійович. В післявоєнні роки 1955 – 1970 рр. керував виробничим управлінням при інституті цукрових буряків.  26 грудня 1945 року розпорядженням №5185 НКПП СРСР і наркома технічних культур від комбінату було відділено радгосп в самостійну одиницю і названо «Шевченківський елітно – насінницький радгосп». Директором тимчасово було призначено головного агронома комбіната Милінського Івана Леонтійовича , головним бухгалтером Ковалевського Петра Гнатовича , заступником  головного бухгалтера призначено Глущенка Василя Івановича, який так і залишився працювати на цій посаді до виходу на пенсію в 1970 році. Посаду головного агронома на той час займає Марущак Надія Федорівна. Керуючим Денихівським відділком назначено Патука Антона Антоновича, Дородківський відділок очолив Лехан Антон Сергійович, П’ятигірський – Ендрижієвський Антон Францович , а Одайпільський – Гончаренко Сергій Іванович, де працював до війни,  а з 1950 року призначається керуючим Денихівського відділку, працюючи на цій посаді до виходу на пенсію в 1976 році. Після повернення з війни на посаду головного ветлікаря призначається Кублій Дмитро Матвійович ,який працює з 1945 – 1978 рр. до виходу на пенсію по інвалідності. Посаду головного економіста отримує Павловський С.І. , головним механіком призначено Ворону Ф.М., зав. гаражем Ткаченко Семена Йосиповича , старшим зоотехніком Романюка П.  Наказом НКТК – народним комісаріатом технічних культур від 19 січня 1946  року посаду директора радгоспу посідає Рудковський Федір Кирилович, головним агрономом призначено Милінського І.Л., агрономом – полеводом Марущака Н.Ф., етмологом Цовбуна Панаса Наумовича. З метою підготовки кадрів механізаторів при ремонтній майстерні були організовані курси трактористів. Завідуючим курсами призначено Ворону Ф.М.  Першим водієм на автомашині ЗІС – 5 працював Ткаченко Семен Йосипович.   З 4 лютого1946 року Гончаренко С.І. призначається замісником директора по господарству.  Першими трактористами були : в Денихівському відділку Стельмах Петро Титович на ХТЗ , Максименко Іван – У-2, бригадиром тракторної бригади призначено Портянко Максима; в Дородківському відділку Шевченко Амось та Роїк Василь – ХТЗ , бригадир Грабовий; в П’ятигірському відділку Гончарук Іван та Микитюк Максим – ХТЗ, бригадир тракторної бригади Гарячук Володимир; в Одайпільському відділку Мамчук Федот – У-2, Іваніцький Петро Захарович – ХТЗ,бригадир Горячук Степан Максимович.   20 квітня 1946 року радгосп остаточно став самостійною господарською одиницею. Саме ця дата вважається роком заснування господарства. Воно підпорядковувалося Всесоюзному сортонасінницькому об’єднанню  цукрових буряків і тютюну при Міністерстві сільського господарства СРСР.  На посівну 1947 року в радгоспі було  4 ХТЗ, 4 НАТІ, 4 Х-2. Щорічно проводилися курси ланкових бригадирів, трактористів 60 – 80 годин.    На 1 пінний плуг 0,5 га середньої оранки в 1948 році було вже 10 машин.    З 1982 року господарство підпорядковується Держпрому СРСР , а з квітня 1992 року знаходиться в підпорядкуванні Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук і має наз­­ву ДГ «Шевченківське» , згодом у 2007 році ДП ДГ «Шевченківське».   Тож нині на полях і фермах господарства - сучасна техніка, яка до мінімуму зменшує фізичну працю. За господарством на сьогоднішній день закріплено 3956 га землі, з них на сільськогосподарські угіддя припадає 3638 га , в т.ч. площа ораних земель становить 3214,4 га.

Сьогодення 

ДП ДГ «Шевченківське»  нині складається з чотирьох відділків: Денихівського, Дородківського,  П’ятигірського та  Одайпільського. Відділки між собою зв’язані хорошими дорогами з твердим покриттям. Кожний відділок має рільничі і тракторні бригади , а центральний Денихівський відділок має автопарк, ремонтну майстерню, будівельну бригаду. Нині в господарстві відмінне технічно – тракторне обслуговування , тому всі роботи виконуються вчасно і якісно. Щороку машинно – тракторний парк поповнюється новими сучасними марками машин. Нині він налічує не один десяток автомобілів, тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки.  Та , звісно, головним багатством господарства є люди. Це механізатори, доярки та інші оператори тваринницької галузі, водії, різноробочі, бухгалтерські працівники, а також сильна команда спеціалістів-професіоналів, очолювана Олегом Вікторовичем Балагурою – керівником не просто тямущим , а справді талановитим. Після закінчення Уманського сільськогосподарського інституту з 1 березня 1984 року виконує обов’язки старшого агронома-насіннєвода в господарстві. З січня 1986 року працює агрономом Денихівського відділку, згодом займає посаду керуючим Денихівського відділку. З листопада 1994 року виконує обов’язки директора господарства. З 1 січня 1995 року по даний час займає посаду директор державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське». В 1998 році Олегу Вікторовичу  присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України. В 2000 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, в цьому ж році має подяку Київської обласної держадміністрації та нагороджений почесною грамотою.  В 2007 році нагороджений грамотою Верховної ради України «За заслуги перед українським народом», в цьому ж році отримує Орден «За заслуги ІІ ступеня. В 2010 році має подяку міністра аграрної політики України.  В 2011 році присвоєно звання «За заслуги перед Тетіївським районом». Має науковий ступінь Доктора сільськогосподарських наук. На сьогодні є депутатом  Київської обласної ради.
Балагура О.В. (Директор ДП ДГ «Шевченківське»)
Балагура О.В. (Директор ДП ДГ «Шевченківське»)